Лікування карієсу – це не просто усунення видимої “дірки” в зубі, а комплексна процедура, що містить діагностику, підготовку до реставрації та саму установку пломби. Сучасні методики дають змогу зберегти максимальну кількість здорових тканин, мінімізувати дискомфорт для пацієнта і домогтися довговічного результату. У цьому матеріалі розповімо про кожен етап процесу: від первинного огляду та виявлення зони ураження до фінального полірування та рекомендацій щодо догляду.
Діагностика та планування
Перший контакт зі стоматологом починається з візуального огляду та бесіди про скарги. Спеціаліст оцінює загальний стан порожнини рота, цікавиться факторами ризику – частотою вживання солодкого, якістю домашньої гігієни та наявністю хронічних захворювань. Потім зуб уважно оглядають за допомогою дзеркала і зонда, щоб виявити ділянки розм’якшеної емалі. Для підтвердження діагнозу і виявлення прихованих порожнин у міжзубних просторах виконують прицільну рентгенографію. Рентген показує глибину ураження і стан дентину під емаллю, а за необхідності застосовують оптичне збільшення або трансилюмінацію. На підставі отриманих даних стоматолог формує індивідуальний план лікування, вибирає техніку препарування і реставраційний матеріал.
Анестезія та ізоляція робочого поля
Перед початком препарування важливо забезпечити безболісність процедури. Лікар проводить місцеву анестезію, вводячи препарат у ділянку верхівки кореня зуба. Сучасні анестетики діють швидко і забезпечують повноцінне оніміння, даючи змогу працювати максимально акуратно. Після підтвердження відсутності больової реакції стоматолог встановлює кофердам – гумову заслінку, що ізолює зуб від слини та захищає дихальні шляхи пацієнта від пилу і промивних розчинів. Такий підхід зберігає сухість і чистоту робочого поля, підвищуючи адгезію реставраційних матеріалів і знижуючи ризик ускладнень.
Препарування каріозної порожнини
Препарування – це видалення уражених тканин емалі та дентину і надання порожнині правильної форми для утримання пломби. Лікар використовує мікромотор з алмазними або карборундовими бор-млинцями малого діаметру, що дають змогу працювати щадяще і точно. За мінімально інвазивного підходу видаляють тільки розм’якшений каріозний дентин, залишаючи здорові тканини недоторканими. Бактеріальний наліт і залишки дезінтегрованого дентину вимивають антисептичними розчинами. Після цього стоматолог шліфує краї препарованої порожнини, створюючи ретенційні елементи та забезпечуючи щільне прилягання пломби. Увесь процес контролюється візуально та за допомогою зонда: лікар перевіряє, чи не залишилося мікропроцесів демінералізації, які можуть стати джерелом повторного карієсу.
Обробка дна і стінок порожнини
Після видалення каріозних тканин настає етап кондиціонування поверхні зуба. Дно і стінки препарованої порожнини обробляють кислотним або безкислотним адгезивом, що дає змогу збільшити зчеплення реставраційного матеріалу з тканинами зуба. Потім наноситься бондинг-препарат, який проникає в мікроканальці дентину, створює міцний “місток” і запобігає фільтрації бактерій і рідини під пломбою. Кожен шар бондингу полімеризують світлом від стоматологічної “лампи-полімеризатора”. Такий по-етапний підхід гарантує надійну ізоляцію та довговічність реставрації.
Пломбування та формування анатомії
Вибір пломбувального матеріалу залежить від глибини каріозної порожнини та естетичних вимог пацієнта. У зоні посмішки стоматологи частіше використовують світлові композити, які дають змогу імітувати колір емалі та прозорість зуба. Композитний матеріал наносять у кілька тонких шарів, кожен з яких полімеризують за допомогою спеціальної лампи. Багаторівнева техніка зменшує усадку матеріалу та ризик утворення мікропідтьоків, а тонкі шари легше адаптувати до форми зуба. По завершенні накладення композиту лікар формує природні фісури та горби, повторюючи анатомію зуба, що забезпечує зручність жування та гармонійний зовнішній вигляд.
Шліфування та полірування пломби
Після остаточної полімеризації реставрації стоматолог починає шліфування, вирівнюючи поверхню і видаляючи надлишки матеріалу. Пломбу обробляють алмазними і гумовими полірувальними інструментами, а потім доводять фінішною пастою. Полірування надає зубу природного блиску і гладкості емалі, що перешкоджає адгезії нальоту і спрощує домашній догляд. У результаті пломба стає практично непомітною в ряду зубів, а її поверхня стійко протистоїть фарбувальним речовинам і стиранню.
Контроль і рекомендації після лікування
На завершення лікар перевіряє стан реставрації за допомогою артикуляційного паперу, щоб переконатися у відсутності зайвого контакту під час змикання зубів. Профілактичні рекомендації включають відмову від жування твердих предметів у першу добу, використання щітки з м’якою щетиною та іригатора для міжзубних проміжків. За необхідності стоматолог призначає фторовмісні засоби і нагадує про важливість регулярних профілактичних оглядів. Консультації кожні пів року дають змогу контролювати цілісність реставрації, вчасно усувати мікротріщини та підтримувати здоров’я порожнини рота.
Сучасний підхід до лікування каріозних порожнин поєднує високоточні діагностичні методи, щадні техніки препарування та інноваційні реставраційні матеріали. Покрокове дотримання всіх етапів – від діагностики та анестезії до полірування – гарантує довговічний результат, відновлення анатомії зуба і комфорт пацієнта як під час лікування, так і в період реабілітації.
Leave a Reply